«В 2014-2016 годах в журнале «Искусство кино» был опубликован ряд статей, посвящённых многоликим случаям безумия, что были проиллюстрированы кинематографом. Материалы анализировали совершенно непохожие друг на друга фильмы, но складывались в единый, пронизанный одной темой цикл. Автор этих статей, Алексей ТЮТЬКИН, про себя дал ему имя – «Штудии безумия». Спустя восемь лет, увидев картины безумия въяве, автор возвращается с новым циклом уже на страницы Cineticle».
Так это должно было звучать в редакторской подводке – сухо, холодно, с опорой на факты. Но в этом новом цикле, написанном во время авианалётов и бомбовых ударов, нет глубины, а есть изнанка. Эти десять текстов – результат терапевтической процедуры: почти полностью потеряв желание смотреть кино и начав лечение гомеопатическими дозами уже виденного, автор этих строк вернулся к циклу, задуманному ещё в 2016 году, но не воплощённому тогда потому, что не было чего-то сильного – импульса, идеи, пронзающего звука. А потом стало не сильное даже – ударное.
Все эти десять текстов писались одновременно. Раз уж писать о безумии в кинематографе, то нужно быть ему под стать. Какой-то из текстов выбегал вперёд, заканчивался… другие подтягивались, оформляли своё место на пьедестале. Один текст, стартовав первым, пришёл к финишу последним. Это авторская технология, о которой можно было бы умолчать, но в этом многоголосии – многописьме! – текстов есть нечто важное, может быть, сущностное.
Тексты «Вторых штудий безумия» существуют в пространстве двух языков. Это принципиально потому, что, будучи написаны на русском, они корректировались после перевода на украинский. Это удивительная практика – взгляд на русский текст с позиции украинского. Максимальное отстранение и однозначное выявление особых мест. По гамбургскому счёту, это расширение смысла в процессе смены регистров языка.
«Безумие» или «безрассудство». В русском языке особенное состояние мышления всегда связывается с «умом» или «разумом». В украинском языке «безумство» или «шаленство» определяет всего лишь пониженную ступень, нечто вроде русского «сумасбродства» или «куража». По-украински «безумие» уходит с этажа разума и воспаряет выше, становясь «божевіллям», то есть волей Бога. Но в слове «божевільний» чудится и нечто иное – вільний від Бога / вольный от Бога. Какой уж там «ум» или «разум»! В украинском языке «божевільний» не разменивается на такие «мелочи». Девиз «Воля або смерть!» незримой подкладкой скрывает Бога, божевільний идёт степью, словно бы Бога нет, а Бог, наделяющий безумца волей, кивает невидимой головой, и направляет, и бережёт, и спасает от смерти.
Можно ли писать о кино сейчас? Вопрос неправильно поставлен. Сейчас нужно писать о кино, безумии, людях, поэзии. О жизни, в конце концов. Хотя бы потому, что молчание – это признак контузии: взрыв, тишина мозга, рот глотает воздух. Потом должны родиться слова, если их нет, значит, ты умер, тебя накрыл авиаудар или прошило осколками. Если ты жив, ты должен писать. Пусть ты слегка того, но нужно это «слегка того» выразить в письме, потому что те, кто умерли, уже не могут писать и говорить.
Алексей Тютькин
Материалы проекта:
Антонен Арто. Береги свою слабость / Антонен Арто. Бережи свою слабкість
Жан-Даниель Полле. Четвёртая версия «Орля» / Жан-Даніель Поллє. Четверта версія «Орля»
Элизабет Олсен. Два случая безумия / Елізабет Олсен. Два випадки божевілля
Катрин Бине. Тёмная весна в одиночной камере / Катрін Біне. Темна весна в одиночній камері
Джейкоб Джентри. Все знаки – знак / Джейкоб Джентрі. Усі знаки – знак
Сэм Нилл. Чистый, бритый, сумасшедший / Сем Нілл. Чистий, поголений, божевільний
Бюхнер, Целан, Имбах. В горах моё безумие / Бюхнер, Целан, Імбах. У горах моє божевілля
Штрауб и Юйе. Бог Эмпедокл умер / Штрауб та Юйє. Бог Емпедокл помер
Дюрас – Селлерс. Другое безумие / Дюрас – Селлерс. Інше божевілля
Бланшо, Суттер. Свидетели безумия / Бланшо, Суттер. Свідки божевілля
Фотокопия авторского блокнота за 2016 год с планом «Вторых штудий безумия»
«В 2014-2016 році в журналі «Искусство кино» була опублікована низка статей, присвячених багатоликим випадкам божевілля, що були проілюстровані кінематографом. Матеріали аналізували зовсім несхожі між собою фільми, але складалися в єдиний цикл, пронизаний однією темою. Автор цих статей, Олексій ТЮТЬКІН, дав йому ім’я – «Штудії божевілля». Через вісім років, побачивши картини божевілля на власні очі, автор повертається з новим циклом вже на сторінки Cineticle».
Так це мало б звучати у редакторській підводці – сухо, холодно, з опорою на факти. Проте в цьому новому циклі, написаному під час авіанальотів та бомбових ударів, немає глибини, а є виворіт. Ці десять текстів – результат терапевтичної процедури: майже повністю втративши бажання дивитися кіно та почавши лікування гомеопатичними дозами вже баченого, автор цих рядків повернувся до циклу, задуманого ще у 2016 році, але не втіленого тоді тому, що не було чогось сильного – імпульсу, ідеї, пронизливого звуку. А потім стало не сильне навіть – ударне.
Усі ці десять текстів писалися одночасно. Якщо вже писати про божевілля в кінематографі, то треба бути йому під стать. Якийсь із текстів вибігав уперед, закінчувався… інші підтягувалися, оформлювали своє місце на п’єдесталі. Один текст, стартувавши першим, прийшов до фінішу останнім. Це авторська технологія, про яку можна було б промовчати, але в цьому многоголосі – многописьмі! – текстів є щось важливе, можливо, сутнісне.
Тексти «Других штудій божевілля» існують в просторі двох мов. Це принципово тому, що, будучи написані російською, вони коректувалися після перекладу українською. Це дивовижна практика – погляд на російський текст із позиції української. Максимальне дистанціювання та однозначне виявлення особливих місць. За гамбурзьким рахунком, це розширення сенсу у процесі зміни регістрів мови.
«Безумие» або «безрассудство». В російській мові особливий стан мислення завжди пов’язується з «умом» або «разумом». В українській «безумство» чи «шаленство» визначає лише знижену ступінь, щось на зразок російського «сумасбродства» або «куража». Українською «безумие» йде з поверху розуму і здіймається вище, стаючи «божевіллям», тобто волею Бога. Однак у слові «божевільний» здається і щось інше – вільний від Бога / вольный от Бога. Який вже там «ум» або «разум»! В українській мові «божевільний» не розмінюється на такий «дріб’язок». Девіз «Воля або смерть!» незримою підкладкою приховує Бога, божевільний іде степом, наче Бога немає, а Бог, що наділяє безумця волею, киває невидимою головою, і спрямовує, і береже, і рятує від смерті.
Чи можна писати про кіно зараз? Питання неправильно сформульоване. Зараз потрібно писати про кіно, божевілля, людей, поезію. Про життя, зрештою. Хоча б тому, що мовчання – це ознака контузії: вибух, тиша мозку, рот ковтає повітря. Потім мають народитися слова, якщо їх немає, отже, ти помер, тебе накрив авіаудар чи прошило осколками. Якщо ти живий, ти маєш писати. Нехай ти трохи того, але потрібно це «трохи того» висловити в письмі, тому що ті, хто помер, вже не можуть писати і говорити.
Олексій Тютькін
Матеріали проекту:
Антонен Арто. Береги свою слабость / Антонен Арто. Бережи свою слабкість
Жан-Даниель Полле. Четвёртая версия «Орля» / Жан-Даніель Поллє. Четверта версія «Орля»
Элизабет Олсен. Два случая безумия / Елізабет Олсен. Два випадки божевілля
Катрин Бине. Тёмная весна в одиночной камере / Катрін Біне. Темна весна в одиночній камері
Джейкоб Джентри. Все знаки – знак / Джейкоб Джентрі. Усі знаки – знак
Сэм Нилл. Чистый, бритый, сумасшедший / Сем Нілл. Чистий, поголений, божевільний
Бюхнер, Целан, Имбах. В горах моё безумие / Бюхнер, Целан, Імбах. У горах моє божевілля
Штрауб и Юйе. Бог Эмпедокл умер / Штрауб та Юйє. Бог Емпедокл помер
Дюрас – Селлерс. Другое безумие / Дюрас – Селлерс. Інше божевілля
Бланшо, Суттер. Свидетели безумия / Бланшо, Суттер. Свідки божевілля
Фотокопія авторського блокнота за 2016 рік з планом «Других штудій божевілля»