На форумах піратських сайтів, що роздають кіно, можна прочитати коментарі-ламентації на кшталт «Я витратив на цей гидкий фільм дві години свого дорогоцінного часу!». (Прикметники та визначення можуть змінюватися, але синтаксис цієї фрази – ніколи.) Беззаперечний аргумент того, хто замінив геліоцентричну систему егоцентричною. «Гидкі фільми» доправляються такому глядачеві безкоштовно, тому прирівняти час і гроші неможливо. Зворотна ситуація і простий силогізм: фільм придбаний і переглянутий; фільм гидкий; на фільм витрачено гроші ergo слід його гидкість якось притушити.
Обидва випадки – крайні ситуації глядацького досвіду, обидва – комічні. Коли країна щезає у тьмі, коли місто стрімко зісковзує в сутінки, а потім в густу темряву (вогник у вікні – подія), часу у вас стає багато, а гроші не мають ніякого значення. Іронічно, що саме у ці вовчі години нарешті з’являється бажання дивитися кіно. Справжнє кіно, оскільки темний час породив і усталив у тобі почуття-індикатор фальші.
Після спроб подивитися фільми 2021-2022 років залишився лише сором. Все те фальшиве кіно – кольору лайна. Дивишся і відчуваєш, як воно тхне. Дивишся і після перегляду відчищаєш його від підошов. Життя і творчість Алена Таннера, Жан-Люка Годара та Жан-Марі Штрауба нікого не втримувало знімати кінолайно. Але їх смерті свідчать про те, що справжніх фільмів буде все менше.
Місто знеструмлене. Горить свічка. Народжується гостре бажання дивитися кіно. Воно отримує в ці години єдину міру правди – ємність павербанку. Ні час, ні гроші нічого не варті – вартує лише бажання і можливість витратити енергію на перегляд фільму. Далі, без усіляких ієрархій, список справжніх фільмів, що побачені в повній темряві, фільмів, на які витрачено дорогоцінні джоулі автономного джерела.
Все, акумулятор потребує підзарядки.
(На форумах пиратских сайтов, раздающих кино, можно прочитать комментарии-ламентации вроде «Я потратил на этот мерзкий фильм два часа своего драгоценного времени!». (Прилагательные и определения могут изменяться, но синтаксис этой фразы – никогда.) Безоговорочный аргумент того, кто заменил гелиоцентрическую систему эгоцентрической. «Мерзкие фильмы» доставляются такому зрителю бесплатно, поэтому приравнять время и деньги невозможно. Обратная ситуация и простой силлогизм: фильм приобретён и пересмотрен; фильм мерзкий; на фильм потрачены деньги ergo следует его мерзость как-то притушить.
Оба случая – крайние ситуации зрительского опыта, оба – комические. Когда страна исчезает во тьме, когда город стремительно соскальзывает в сумерки, а затем в густую тьму (огонёк в окне – событие), времени у вас становится много, а деньги не имеют никакого значения. Иронично, что именно в эти волчьи часы наконец-то появляется желание смотреть кино. Настоящее кино, поскольку тёмное время породило и закрепило в тебе чувство-индикатор фальши.
После попыток посмотреть фильмы 2021-2022 годов остался лишь стыд. Всё это фальшивое кино – цвета дерьма. Смотришь и чувствуешь, как оно смердит. Смотришь и после просмотра отчищаешь его от подошв. Жизнь и творчество Алена Таннера, Жан-Люка Годара и Жан-Мари Штрауба никого не удерживали снимать киноговно. Но их смерти свидетельствуют о том, что настоящих фильмов будет всё меньше.
Город обесточен. Горит свеча. Рождается острое желание смотреть кино. Оно получает в эти часы единственную меру правды – ёмкость пауэрбанка. Ни время, ни деньги ничего не стоят – цену имеет только желание и возможность потратить энергию на просмотр фильма. Далее, без всяких иерархий, список настоящих фильмов, увиденных в полной темноте, фильмов, на которые потрачены драгоценные джоули автономного источника.
Всё, аккумулятор требует подзарядки.)
«Стоп-Земля» (Stop-Zemlia), Катерина Горностай, Україна, 2021
«Колумбус» (Columbus), Когонада, США, 2017
«Зима» (L’hiver), Марсель Анун, Франция, Бельгия, 1969
«Аврелия Штайнер (Ванкувер)» (Aurélia Steiner (Vancouver)) и «Аврелия Штайнер (Мельбурн)» (Aurélia Steiner (Melbourne)) Маргерит Дюрас, Франция, 1979
«Преступления будущего» (Crimes of the Future), Дэвид Кроненберг, Канада, Великобритания, Греция, 2022
«Ты свистни, – тебя не заставлю я ждать» (Whistle and I’ll Come to You), Джонатан Миллер, Великобритания, 1968
«Беатрикс» (Beatrix), Милена Черновски, Лилит Кракснер, Австрия, 2021
«Босоногая графиня» (The Barefoot Contessa), Джозеф Лео Манкевич, США, Италия, 1954
«Собор» (The Cathedral), Рики Д’Амброуз, США, 2021
«36 видов горы Сен-Лу» (36 vues du Pic Saint Loup), Жак Риветт, Франция, Италия, 2009
«Карпатский гриб» (Le champignon des Carpathes), Жан-Клод Бьетт, Франция, 1989
«Обними меня крепче» (Serre moi fort), Матьё Амальрик, Франция, Германия, 2021